У Києві була зроблена вражаюча знахідка – укриття, що походить з епохи Київської Русі. Який його вигляд?
Середньовічне укриття знайшли у Києві. Сховок, у якому містяни укривалися ще від монгольських набігів часів Київської Русі, за іронією долі знайшли ще у 2022 році, на початку війни сучасної. Давні печери із загадковими написами на стінах -- сьогодні на фінальній стадії оформлення документів. Вчені цю знахідку вважають сенсаційною. Втім, нині печери самі у небезпеці.
Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Неллі Ковальської.
Спільно зі столичним активістом Дмитром Перовим команда ТСН вирушає до таємничої печери, яка не відзначена на жодній карті і про яку до жовтня 2022 року не було відомо навіть історикам. Дмитро чув про цю печеру раніше, і вона має для нього не лише унікальне, а й особисте значення.
"Це місце колись належало нашій родині; будівля була зведена в 1898 році. Проте, ми не залишилися тут надовго — до 1917 року, коли розпочалися події національно-визвольних змагань," — ділиться він.
Ще за часів радянської влади сім'ю Дмитра виселили на горище, а основні приміщення передали робітникам. Так вони і існували, поки не почалася підготовка до Олімпіади-80.
"У 1979 році було постановлення горисполкома Київського про ліквідацію "ветхого і устарівшого" житла", -- каже він.
Родину Діми відселили звідси у новобудову. Але одна сімейна легенда, яку йому розказувала замість казок на ніч бабуся не давала йому спокою.
"Існувала одна стара родинна легенда, що в нашому дворі прихована печера. Ніхто не знав, хто і з якою метою її викопав, але моя бабуся була добре обізнана з цією історією. Вона часто ділилася нею з мамою і мною," — розповідає Дмитро.
Дмитро вирушив у свою першу експедицію на пошуки печери з казок, які він чув у дитинстві, восени 2022 року.
"Це печера, що слугує укриттям, і її вхід надзвичайно тісний. Оператор з камерою не зможе пройти, тому далі ми продовжимо з телефоном," -- зазначає Дмитро.
Коли археологи розпочали дослідження цього району, виявилося, що тут є три печери, які мають спільні зв'язки. Довжина печери, яку виявив Дмитро, перевищує 80 метрів.
На стінах бачимо зображення, які могли лишити тут кияни часів Київської Руси.
Археологи та історики часто вживають термін "Вознесенські печери", підкреслюючи, що ці печери були пристосовані для тривалого проживання людей.
"Це підземна кімната сховок. Тобто ми сюди лізли, ми бачили ніші сховки, там де, власне, зберігали майно від пограбування. А оце кімната сховок. Тут розташовувалися люди, які хотіли виникнути зустрічі з ворогом. Тут можна було пересидіти, наприклад, якщо йде якийсь наліт, якийсь ключівник Києва, йде пограбування Києва, тут можна було пересидіти", -- йдеться у сюжеті ТСН.
Бути всередині протягом тривалого часу досить страшно.
"Ми можемо це за аналогією, які відомі в інших країнах, сказати, що ми маємо справу з середньовічним, в даному випадку пізнішого 14-15 століття, сховищем печери, де місцеві жителі переховувались на час якоїсь військової загрози", -- каже Тимур Бобровський, археолог.
Археолог Тимур Бобровський підтримує концепцію Дмитра, припускаючи, що на цьому місці могло існувати особисте укриття, яке створювали для себе жителі сусідніх будинків. Перед монгольським вторгненням кияни, ймовірно, могли шукати притулок у стінах київської фортеці.
"Після XIII століття ця цитадель перестала існувати. Насправді, до середини XVII століття, коли відбулося її відновлення, ми стикаємося з певним вакуумом інформації. Люди, що мешкали на цій землі, постійно зазнавали загрози, зокрема з боку татарських набігів. Вони, напевно, мали свої укриття. Раніше ми не знали, де саме вони могли ховатися," -- зазначає він.
Цю печеру вважають науковим відкриттям, оскільки вона відкриває нові горизонти в розумінні нашої історії. Хоча подібних знахідок може бути чимало, лише ця печера здобула популярність і, відповідно, потребує особливого захисту. Навколишня територія також заслуговує на увагу, адже протягом 40 років тут не було людей, і під час археологічної експедиції вдалося виявити безліч артефактів, що походять з 12-13 століття.
"На цьому місці планувався музей. Проте, якимось чином на межі 2019-2020 років тут виникає право приватної власності. Це типова ситуація для Києва," – повідомляє сюжет ТСН.
Але досі за документами ось ця будівля офісна. Пані Тетяна Осінчук, що відповідає про збереження пам'яток в місті, пояснює ще минулого року Вознесенські печери занесли до переліку нововиявлених об'єктів. Але цього замало.
"Ця пам'ятка буде мати статус місцевого значення, і її охорона починається з моменту, коли вона визнається нововиявленою. Це означає, що власник земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка, зобов'язується укласти охоронний договір з Департаментом охорони культурної спадщини та забезпечити збереження даних печер", -- зазначає Тетяна Осінчук, директор центру збереження археологічних предметів.
Дмитро, який відкрив цю печеру, досі не може повірити, що історія його родини стала надбанням усього міста. Він сподівається, що її вдасться зберегти, але досі у цьому не упевнений.
