Від "корупційних викликів" до телемарафонів: які очікування має ЄС щодо України та як аналізує її підготовленість до вступу.
Віцепрем'єр Ольга Стефанішина змогла переконати угорського комісара Варгея не затримувати просування України до Європейського Союзу.
30 жовтня Європейська комісія оприлюднила щорічний звіт про розширення - масштабний документ з оцінкою справ в усіх державах-кандидатах. Від минулого року наша держава є частиною пакету розширення, тобто ЄС розглядає нас як майбутнього члена Союзу, тож у оприлюднений також окремий звіт, присвячений Україні.
Цей 100-сторінковий документ слугує своєрідним аудитом готовності нашої країни до інтеграції в Європейський Союз, охоплюючи всі сектори та переговорні глави, а також оцінює швидкість, з якою Україна просувається у цьому напрямку.
А ще, оскільки у процесі вступу до ЄС Україна (як і будь-яка держава-кандидатка) має змінювати сотні якщо не тисячі законодавчих норм, то Єврокомісія використовує цей звіт, щоби публічно поставити найбільш нагальні задачі, які мають бути втілені.
На завершення, цей звіт слугує можливістю відзначити держави-кандидатки, якщо вони проявляють вагомі досягнення в різних напрямках. Серед цих аспектів є також й ті, що стосуються України, причому в сферах, які можуть вразити багатьох.
Не є таємницею, що як на Заході, так і в Україні поширено уявлення про катастрофічний рівень корупції в нашій країні, що, нібито, гальмує наш рух до Європейського Союзу. Проте в Брюсселі спостерігають ситуацію зовсім інакше: там акцентують на рекордних досягненнях Києва в боротьбі з корупційними проявами. Більше того, численні випадки викриття корупціонерів у останній час сприймаються як позитивний знак на шляху до європейської інтеграції.
Документ містить також низку тез, які мають політичну вагу.
Наприклад, Європейська комісія висловила чітку позицію, що не планує чекати на вибори в Україні до завершення воєнного стану. Крім того, ЄК підтримала опозиційні сили, звернувши увагу на існуючі проблеми, зокрема, щодо виїзду за кордон, і вперше публічно розкритикувала продовження "телемарафону".
Щодо темпу інтеграції України з Європейським Союзом, ситуація залишається складною.
Звіт не зовсім оптимістично оцінює обсяги реформ, здійснених протягом минулого року, але підкреслює, що в даний момент ключовими є швидкість скринінгу та готовність до відкриття переговорних глав. У цьому аспекті ситуація виглядає досить обнадійливо. Проте Україні слід бути готовою до виникнення нових вимог з боку держав-членів Європейського Союзу.
Про все це - у статті-поясненні "Європейської правди".
Наскільки активно Україна просувається до інтеграції з Європейським Союзом? Чи відбувається цей процес взагалі?
Відповідь на це питання від влади, опозиції, самого Євросоюзу, від окремих держав-членів тощо - може бути дуже різною.
Щоб забезпечити спільний підхід до оцінки країн-кандидатів, Європейський Союз створив бюрократичний механізм, який дозволяє оцінювати всі держави за єдиними критеріями. Україна вперше пройшла цю оцінку минулого року, що стало важливим сигналом для багатьох і дало можливість зрозуміти, на якому етапі ми знаходимося в порівнянні з іншими кандидатами, зокрема Молдовою та країнами Західних Балкан. Більше деталей можна знайти у статті "Рейтинг євроінтеграції-2023: хто випереджає Україну на шляху до ЄС та чи реально їх наздогнати".
Другий повноцінний звіт по Україні, який вийшов цього року, мав показати, як швидко Україна зближується з Євросоюзом зараз.
Показники, які у ньому є, не дають багато підстав для оптимізму.
Європейська комісія оцінила, що прогрес України у впровадженні реформ залишається на рівні минулого року, що, проте, свідчить про надзвичайно низькі темпи.
За рівнями від 0 до 4, які застосовує Єврокомісія, ми отримали 1,79 бали (торік було 1,68). У 6 з 33 сфер Україна показала "добрий прогрес", тобто на трійочку.
Не можемо похвалитися високими оцінками швидкості реформ у жодній з глав майбутніх переговорів з Європейським Союзом.
Результат - відповідний.
Протягом року ми не наблизилися до стандартів, які повинні дотримуватися держави-члени Європейського Союзу. Лише в рамках однієї категорії ("Підприємництво та виробництво") Брюссель підвищив рівень готовності України на 0,5 бала за п’ятибальною шкалою.
З такими темпами до вступу в ЄС можна добиратися ще не одну сотню років!
Звичайно, можна відчути задоволення від того, що Україна не втратила позицій і в жодній сфері не відстала від Європейського Союзу. Проте це - не найкраща причина для оптимізму.
Здавалося б, для євроінтеграторів це мало бути сигналом тривоги. Але ж ні!
Всі співрозмовники ЄвроПравди, як у Києві, так і в Брюсселі, закликають уникати поспішних висновків і підкреслюють, що, хоча ця пауза є неприємною, вона компенсується іншими успіхами.
"Зараз найважливіше не стільки звіт, скільки відкриття глав переговорів, до чого ми активно готуємось і проводимо скринінг. У цьому аспекті ситуація виглядає дуже обнадійливо," - зазначив один з європейських дипломатів, пояснюючи підготовку переговорів між Україною та ЄС на умовах анонімності. "Головний акцент робиться на переговорах і звітах зі скринінгу, а також на плані Ukraine Facility, який містить перелік реформ та умови для надання Україні допомоги в обсязі 50 млрд євро," - підтвердив цю думку один з українських урядовців.
Те, що нинішній скринінг, який є підготовчим етапом до змістовних вступних переговорів, має вирішальне значення, підтверджується самим звітом, який свідчить про його успішність. Ще один позитивний аспект полягає в тому, що Єврокомісія в офіційній заяві акцентувала увагу на намірі найближчим часом розпочати кілька переговорних кластерів з Україною. Хоча це може виглядати як технічна деталь, для Брюсселя це є значним досягненням.
Це свідчить, що у ЄС налаштовані на пришвидшені переговори з Україною
Незважаючи на обставини, факт залишається фактом: якщо Україна не збільшить темп реформ, цей аванс залишиться невикористаним. Необхідно значно пришвидшити процес. Проте є підстави для позитивних очікувань, що зміни можуть розпочатися в 2025 році. Чому так? Про це розповімо далі.
Важливим і неочікуваним досягненням України в даному звіті стало висвітлення угорських запитів, пов'язаних із правами національних меншин.
Як відомо, єврокомісаром з питань розширення є ставленик Орбана Олівер Варгеї. Він має репутацію комісара, який всупереч правилам лишається залежним від уряду своєї країни, та неодноразово лобіював появу в українських рішеннях ЄК норм, які співзвучні з позицією уряду Орбана.
У грудні очікуються зміни в складі Єврокомісії, внаслідок чого Варгеї залишить свою посаду. Саме тому публікація звіту в даний момент, особливо з його особистою презентацією, викликала певне занепокоєння.
Однак формулювання документа перевершили найсміливіші очікування.
Європейська комісія нарешті підтвердила, що реформа законодавства, що стосується прав національних меншин, яку Україна реалізувала минулого року за вимогою ЄС та Угорщини, є адекватною. Проте угорський уряд та пов’язані з ним організації продовжували висловлювати свої незадоволення, не приймаючи виконання цієї рекомендації.
Крім того, Брюссель наразі не вбачає необхідності в будь-яких нових змінах до законодавства про національні меншини. Єдине, що має робити Київ, — це "продовжувати реалізацію оновлених законів у тісній співпраці з представниками національних меншин".
Крім того, Брюссель вирішив зробити безпрецедентний крок, оголосивши, що не планує чекати на висновки Венеційської комісії, яка в останній час ухвалює критичні рішення щодо України. "Ми звернули увагу на оновлені рекомендації Венеційської комісії. Але, незважаючи на це, Європейська комісія вважає, що Україна вжила всі необхідні заходи", - йдеться у відповідному документі. Це абсолютно суперечить нещодавній позиції угорського прем'єра, який продовжує наполягати на своїх вимогах щодо законодавчих змін (детальніше в статті "11 вимог Орбана").
Крім того, комісар Варгеї не лише ухвалив ці формулювання в документі, але й під час пресконференції жодного разу не згадав про проблеми, що стосуються меншин. Здавалося, що він кардинально змінився!
Хоча ця зміна є надзвичайно важливою, варто пам’ятати, що навіть якщо Угорщина наразі тимчасово знизила тиск та зняла блокаду на рух України до вступу, це не гарантує, що "меншинний блок" не виникне знову в майбутньому. У коментарі для Європейської Правди прес-служба Єврокомісії зазначила, що для початку змістовних переговорів з Україною по кожному з кластерів Рада ЄС має право висунути нові вимоги, подібні до так званих "7 кроків", які були представлені в 2022 році.
А оскільки рішення про відкриття кластерів ухвалюється державами-членами ЄС одностайно - то Угорщина має реальні важелі для того, щоби одного дня знову включити своє вимоги до порядку денного відносин Україна-ЄС.
Євросоюз - це передусім торгівельний блок. Але коли доходиь до вступу нових членів, визначальними та найважчими стають не економічні, а політичні, ціннісні критерії. Вони обіймають чільне місце і у звіті ЄС про розширення стосовно України.
У таких секторах, як сільське господарство, транспорт чи рибальство, відповідність вимогам членства можна оцінити досить об'єктивно, оскільки існують чіткі норми спільного законодавства ЄС, які були інтегровані в національні правові системи та реалізуються за аналогічною методологією, як у інших країнах-членах ЄС. Проте, у політичній сфері такої ясності, на жаль, немає.
У Європейському Союзі не існує єдиного підходу до організації, наприклад, судової системи. Нереально просто адаптувати правила з однієї країни в іншу. Проте, без надійного та справедливого правосуддя економічна складова ЄС також не зможе ефективно функціонувати, навіть якщо будуть реалізовані всі необхідні стандарти.
Саме тому Європейський Союз відкрито висуває політичні вимоги до країн-кандидатів.
Навіть коли їх офіційно іменують "рекомендаціями".
З деякими з цих питань можна, і навіть потрібно, вести дискусію, якщо країна-кандидат має альтернативний і більш ефективний спосіб реалізації спільних європейських цінностей. Однак, в більшості випадків, залишається лише виконувати вимоги.
Звіт про Україну виявив кілька позитивних сюрпризів. Єврокомісія, нарешті, вирішила "помітити" проблеми, які давно були відомі в Брюсселі, але політична воля для їх офіційного визнання була відсутня. Крім того, вона чітко акцентувала на недостовірності деяких звинувачень на адресу України, що звучать в міжнародному контексті.
У тому числі це стосується питання боротьби з корупцією; утім, про неї трохи далі.
На початку варто підкреслити, що Брюссель неодноразово акцентував увагу на тому, що не очікує від України проведення виборів до закінчення воєнного стану.
Ця теза, зокрема, міститься в першому пункті блоку основних висновків Європейської комісії стосовно стану демократії в Україні. У ній зазначається, що всі рекомендації, пов'язані з виборчою сферою, стосуються "підготовки до виборів після війни". ЄК також підкреслює, що такий підхід був підтриманий усіма парламентськими фракціями: повоєнні вибори можуть відбутися лише після скасування воєнного стану, причому виборчий процес потребує "достатнього" часу для належного інформування про нього.
Перед виборами в Україні сподіваються на трансформації в діяльності парламенту теперішнього складу.
Це є однією з особливостей політичної секції звіту Європейського Союзу.
У Брюсселі, нарешті, зробили крок до порушення мовчання щодо давно відомих проблем, пов'язаних із правами та можливостями опозиції. Проте наразі це відбувається у м'якій формі, без відкритих обвинувачень. Наприклад, у документі про необхідні зміни в галузі дотримання демократичних стандартів зазначено, що "парламентська опозиція повинна мати можливість виконувати свої функції".
Варто наголосити, що у звіті 2023 року подібних натяків не було.
Існують також більш конкретні зауваження. Брюссель заявляє, що має інформацію про "випадки непропорційного обмеження свободи пересування для представників парламентської опозиції, що вимагає адекватного реагування". Як повідомляла ЄвроПравда, ця проблема досягла такого рівня, що обмеження почали негативно впливати на імідж держави на міжнародній арені. Більш детальну інформацію можна знайти в статті "Диктатура Верховної Ради". Важливо зазначити, що відкритий виступ Єврокомісії з критикою дій уряду свідчить про те, що ситуація набула серйозного масштабу.
Хоча загалом у ЄС достатньо позитивно оцінюють роботу Верховної ради. Напевно, навіть більш позитивно, ніж це хотіла би бачити згадана опозиція.
Наприклад, у звіті зазначається, що рівень якості законодавчої діяльності покращується, хоча й не в повній мірі, оскільки Верховній Раді бракує інструментів для оцінки впливу законопроєктів, зазначає експерт.
Деякі обмеження, які існують, у Брюсселі вважають прийнятними в умовах воєнного часу. Наприклад, нинішня ситуація, коли парламентський нагляд зводиться до зустрічей міністрів з лідерами підтримуючих уряд груп, викликає занепокоєння, але ЄС розуміє, що це не зміниться до закінчення війни. Однак у певних сферах, таких як регулювання роботи Рахункової палати та контроль за її діяльністю, Брюссель очікує від України активних дій вже зараз, не чекаючи на завершення конфлікту.
У розділі, присвяченому прозорості діяльності Верховної Ради, представлені дійсно новаторські ідеї. У той час як уряд часто висловлює критику на адресу опозиційних політиків, таких як Олексій Гончаренко та Ярослав Железняк, які проводять онлайн-трансляції закритих засідань під час воєнного стану, Європейська Комісія вважає їхні зусилля позитивним прикладом.
Критика так званого "телемарафону" набула ще більш революційного характеру.
Ця тема довгий час залишалася за межами публічного обговорення. Європейські чиновники були добре обізнані про неї, піднімаючи питання на кожній закритій зустрічі з журналістами з 2022 року, проте уникали відкритих коментарів. Тепер це стало історією.
Одне з ключових зауважень, висловлених Брюсселем, стосується бюджетного фінансування телемарафону "Єдині новини". Крім того, виникли питання щодо його об'єктивності.
"У 2023 році уряд України вкладав державні фінанси в проект телевізійного марафону. Необхідно переглянути, чи дійсно це є оптимальним майданчиком для відкритих обговорень," - зазначено в документі. Окрему критику отримав парламентський телеканал Рада, який, попри задекларовану нейтральність, нехтує думками опозиції.
Проте найважливішим є те, що зміни в медійному середовищі ЄС стали частиною найактуальніших завдань для України як країни-кандидата в найближчій перспективі. Щодо функціонування телевізійних мовників, у документі визначено, що ЄС очікує від української влади "поступового відновлення прозорого, плюралістичного та незалежного медіапейзажу". Це, зокрема, передбачає можливість телеканалів вести мовлення без прив'язки до телемарафону.
Причому тут є радикальна відмінність погляду ЄК від попереднього року.
Минулого року в рекомендаціях Європейської комісії йшлося про створення плану "відновлення плюралістичного медійного середовища після війни". Однак формулювання цього року вимагає термінових змін, які не чекають закінчення конфлікту. Документ підкреслює необхідність адаптувати безпекові обмеження в медіа-сфері до прав та інтересів суспільства, включаючи доступ до інформації та свободу медіа.
Цей випадок яскраво демонструє, що Захід починає все уважніше розглядати посилання Києва на воєнний стан як підставу для обмеження прав. Хоча в деяких питаннях, таких як вибори, цей аргумент все ще має силу, в інших ситуаціях він вже не сприймається так однозначно.
Ще одна сфера, де ЄС також зазначив, що не вважає війну достатнім обгрунтуванням дій влади - це питання незалежності місцевої влади. В ЄС застерігають від поширення практики, коли Київ запроваджує пряме управління громадою через військові цивільні адміністрації, відсторонюючи обраного мера. Цей інструмент надалі має застосовуватися лише у крайньому разі, застерігає Єврокомісія.
У сфері боротьби з корупцією оцінки Європейського Союзу виявилися значно вищими, ніж сподівалися багато людей.
Останнім часом серед європейських чиновників, які активно займаються українською проблематикою, виникло спільне розуміння: серйозною викликом для України є "абсолютизація корупції" в очах західних політиків, а також усталений міф про "Україну як найбільш корумповану країну", що, за словами експертів з українських справ, абсолютно не має підстав.
Цей наратив звучить не лише від Дональда Трампа чи Джей Ді Венса.
"Доводилося чути навіть від послів, які приїхали до України, думку на кшталт "за останні 5 років Україна корупції в Україні стало тільки більше. Ми пояснюємо, що це абсолютно не так! Про корупційні випадки стало більше відомо, їх більше розкривають. Але це означає, що зросла не корупція. А ефективність боротьби з нею!", - емоційно пояснював нещодавно один з західних посадовців на зустрічі з журналістами, де була також "ЄвроПравда".
Єврокомісія у своєму звіті, схоже, також поставила за мету докластися до спростування цього міфу.
Визнаючи, що бізнес в Україні "досі відчуває наслідки корупції", документ акцентує увагу на тому, що Брюссель повністю схвалює напрямок, в якому рухається Україна в цій галузі, особливо в 2024 році.
"Індикатори антикорупційних заходів значно покращилися… А загальна кількість обвинувальних актів та судових рішень за звітний період досягла рекордного рівня з моменту створення основних антикорупційних органів", - стверджується у документі Єврокомісії, який містить графіки для підтвердження наведених даних.
Задачі, якs ЄC поставив перед Україною у цей сфері (окрім загальних фраз про продовження боротьби з корупцією і доведення справ до вироків) - є доволі наступними. Україна має збільшити кількість суддів та персоналу Вищого антикорупційного суду (ВАС); надати НАБУ право проведення судових експертиз та оперативного прослуховування телефонних розмов; повноцінно запустити систему електронного управління справами антикорупційних органів та ВАС; забезпечити ВАС постійним приміщенням.
