"Я експерт у прийнятті непопулярних рішень в нашій країні", - зазначив Гетманцев, коментуючи питання підвищення податків та боротьби з тіньовою економікою.

10 жовтня Верховна Рада прийняла закон, який значно збільшив податкове навантаження на українців. Тепер з доходів громадян буде утримуватися не 19,5%, а 23% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору. Це неприємне нововведення також вплине на автозаправні станції, банки та небанківські фінансові установи.

Незважаючи на те, що про неминучість цього кроку стало відомо ще на початку 2024 року, деяким платникам податків підвищать ставки "заднім числом". Це рішення викликало обурення не лише серед підприємців та громадян, але й серед самих ініціаторів даної пропозиції.

"Якщо хтось вважає, що ухвалений нами закон викликає радість у мене або моїх колег, то це помилкове уявлення. Ми не задоволені цим рішенням, проте всі усвідомлюємо, що воно є важливим і потребує нашого затвердження", - зазначив автор доопрацьованого законопроєкту та голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.

Коли набудуть чинності нові податкові зміни? Чи планує Верховна Рада повернутися до обговорення підвищення ПДВ? Які результати боротьби з тіньовою економікою? На ці питання відповів Гетманцев у подкасті "Економічні хроніки". Нижче представлено скорочений та відредагований варіант бесіди.

-- Ініціатива Мінфіну про підвищення податків зазнала багатьох змін. Що зрештою ухвалили депутати?

Існує два основних компоненти. Перший - це військовий збір, який розподіляється між усіма: він становить додаткові 3,5 відсотка з фонду заробітної плати. Щодо фізичних осіб-підприємців, то для першої, другої та четвертої групи він складає 800 гривень щомісяця, а для третьої групи - 1 відсоток від доходу. Другий компонент - це податок на надприбутки банків, який у 2024 році становитиме 50%.

Окрім того, передбачено авансовий платіж для автозаправних станцій, а також заплановано підвищення ставок для небанківських фінансових установ починаючи з 2025 року. Крім цього, ми остаточно усуваємо будь-які невизначеності щодо необхідності використання РРО в гральних закладах, оскільки це питання стало предметом маніпуляцій у судах. У документі також враховано ряд дрібних технічних аспектів.

Крім того, зміни торкнулися орендної плати за щебінь.

Це також взято до уваги, оскільки вже навряд хтось згадує, коли востаннє відбувалося підвищення вартості оренди на щебінь. Раніше за щебінь, пісок та інші корисні копалини платили смішні гроші.

Які додаткові надходження до бюджету можуть бути забезпечені цими змінами?

Цього року ми запланували 21 мільярд, враховуючи скасування підвищення військового збору для всіх військовослужбовців, а не лише для тих, хто перебуває на передовій. У наступному році очікуємо приблизно 140 мільярдів гривень.

Чи залишається військовий збір для військових на рівні 1,5% в даний час?

-- Не для всіх. Ті, хто беруть участь в бойових діях, взагалі не сплачують військового збору з усіх доходів - і грошового забезпечення, і додаткових надбавок.

Коли ж саме запровадять ці зміни? Міністерство фінансів заявляло, що збільшення податків заплановане на 1 жовтня. Чи це означає, що підвищення податків буде застосовуватися "заднім числом"?

Щодо ФОПів - так, а стосовно працюючих громадян України - з моменту, коли закон набуває чинності.

Якщо розглядати цю норму, що стосується ретроспективного підвищення податків - ЕП, то я повністю поділяю вашу думку. Лише особливі обставини змусили нас прийняти таке рішення.

У вересні та жовтні ми стикнулися з непростим вибором: активувати закон з листопада та підвищити ставки ще більше (оскільки потреба не зникає) або реалізувати його першого жовтня. З двох не найкращих варіантів ми обрали той, який, на нашу думку, був менш гірким.

-- А як це буде працювати на практиці? Якщо підприємство вже виплатило аванс із зарплати, та заплатило військовий збір за старою ставкою, то другу частину зарплати буде оподатковувати за новою?

-- Так.

Чи набудуть зміни для ФОПів чинності зворотно?

-- Ми ж розуміємо, що у ФОПів квартальна звітність. За четвертий квартал вони подадуть її на початку наступного року і вже тоді будуть платити новий податок.

Головне юридичне управління Верховної Ради у своєму аналізі вказало на те, що окремі положення законопроєкту суперечать Конституції, зокрема, в частині зворотної дії закону в часі.

Я б не хотів, щоб тут виникали юридичні суперечки, оскільки вони можуть зашкодити моїй репутації. Чому? Бо, зрештою, я маю ступінь доктора юридичних наук і чітко усвідомлюю, що це є правопорушенням. Це означає, що такі дії є неприпустимими.

Але якщо зняти питання про конституційність або неконституційність, то закон конституційний. Є рішення, яким Конституційний суд протлумачив, що означає зворотна дія в часі. І він зазначив, що це стосується тих випадків, коли норми регулюють відносини, які розпочалися і були завершені до дати набуття чинності норми.

Якщо ми говоримо про третій чи четвертий квартал, то тут відносини точно не завершені. Але дійсно, це погане рішення. Тобто, тут у нас немає дискусії.

Чи вважаєте ви, що цей закон може бути оскаржений у Конституційному суді?

-- Ні, я не очікую, що будуть якісь позови чи скасування цього рішення.

Дійсно, закон треба було подати до Верховної Ради раніше. І якби я був на місці Кабінету міністрів, то це питання було б розв'язане ще у 2023 році, коли ухвалювався бюджет-2024. Це було б правильно і чесно.

Проте, сутність цього рішення є вірною. Якщо ми не маємо фінансування для армії, то звідки ж його отримати? Його слід збирати з громадян, розподіляючи цей податок рівномірно між усіма. На мою думку, всі ті суперечки, які ми чули в парламентській залі, в соцмережах або від так званих експертів, що стосуються непідвищення податків, лише підривають нашу репутацію як держави.

Подивіться на історію, як Сполучені Штати Америки у Другу світову війну фінансували свої потреби. Половина потреб була профінансована за рахунок запозичень, друга половина - за рахунок податків.

У 1940 році в США налічувалося 4 мільйони осіб, які сплачували податок на прибуток, а вже в 1945 році їх кількість зросла до більше ніж 40 мільйонів. Неоподаткований мінімум був знижений удвічі, а ставки податку на доходи підвищені: мінімальна ставка зросла з 6% до 13%, тоді як максимальна перевищила 90%.

Було запроваджено податок на перемогу, який є аналогом нашого військового збору, становлячи 5% від усіх доходів. Крім того, корпоративний податок було підвищено з 24% до 40%, а також введено спеціальний податок на прибутки, отримані внаслідок військових дій. У деяких випадках цей податок може сягати до 90%.

Таким чином, країна активізувалася і забезпечила фінансування для своїх збройних сил в обсязі, який ми маємо сьогодні. У них не було конфлікту на своїй території, тоді як ми маємо цю проблему, проте це підкреслює необхідність швидшого ухвалення рішень, які деякі можуть вважати непопулярними. Я ж вважаю, що рішення, які передбачають сплату податків на армію, що захищає наші інтереси, є надзвичайно важливими та необхідними.

-- Про потребу у коштах на оборону та необхідність підвищувати податки було відомо ще у 2023 році. Що завадило Кабміну, Верховній Раді розпочати процес обговорення раніше та ухвалити зміни ще з бюджетом на 2024 рік?

Я хотів би висловитися про Верховну Раду. На відміну від інших законодавчих ініціатив, які ми обговорюємо, ця пропозиція стосується фінансування Збройних Сил. Визначати ці потреби Верховна Рада не в змозі. Це завдання Міністерства оборони та Кабінету міністрів, які, проводячи консультації, приходять до певної суми і заявляють, що нам необхідно 500 мільярдів.

Ми не можемо просто підійти до них і сказати: "Ось вам 500 мільярдів." Це означає, що ми ставимо коня позаду воза. Тому ми сподівалися на розрахунки потреб від Кабміну. Що стосується запитань про їх несвоєчасне надходження, я не можу дати на це відповідь.

-- У Податковому кодексі є норма, відповідно до якої зміни до податкового законодавства мають ухвалюватися не пізніше, ніж за 6 місяців до моменту, коли вони мають набути чинності.

Зверніть увагу, що в період з 2019 по 2021 роки всі наші дії відповідали цій нормі. Я, як голова комітету, представляв це питання у Верховній Раді з метою забезпечення стабільності в законодавчій сфері. Проте, на жаль, війна внесла свої зміни у ці плани.

Представники IT-сфери висловлюють незадоволення щодо законопроєкту, оскільки він суперечить зобов'язанням уряду не вносити зміни в податкові умови для резидентів "Дія.Сіті" на протязі наступних 25 років.

Якщо хтось вважає, що ухвалений нами закон приносить задоволення мені чи моїм колегам, то це помилкове уявлення. Ніхто з нас не відчуває радості від цього рішення, яке потрібно приймати, але ми усвідомлюємо його важливість і розуміємо, що його слід затвердити.

Щодо айтівців: мені здається, що ця дискусія повністю вирішена на рівні існуючого закону про "Дія.Сіті". Там чітко зазначається, що особливості оподаткування правового режиму "Дія.Сіті" гарантується державою протягом 25 років. Військовий збір там не згаданий ані словом, ані комою.

Крім того, у самому законі вказується, що у випадках, коли йдеться про національну безпеку, оборону та аналогічні цілі, ці гарантії не є застосовними.

Під час розробки правового режиму "Дія.Сіті", в якому я виступав співавтором разом із Михайлом Федоровим, міністром цифрової трансформації, ми свідомо вирішили не включати військовий збір до специфічних умов оподаткування цього режиму.

На мою думку, морально невірно обговорювати питання, чи повинні вчителі та медики покривати наші витрати. Адже ми усвідомлюємо, що ці кошти формуються з внесків усіх. Якщо одна особа не сплачує податки, то відповідно цей тягар лягає на плечі інших.

Інший важливий аспект - це прибутки банків, які вже другий рік поспіль обкладаються податком у розмірі 50% зворотною силою. Яким чином такі рішення впливають на інвестиційну привабливість України та наміри інвесторів вкладати в країну, особливо після завершення війни?

-- 2024-й рік для банківської системи України є найприбутковішим за всю її історію. Чому? Вони запустили інноваційний продукт? Чи вони збільшили кредитування економіки? Ні, вони купують депозитні сертифікати Національного банку, якими НБУ абсорбує зайву гривневу масу з обігу, утримуючи курс гривні.

Це явище, яке під час війни спричиняє збільшення доходів сектору, перевищуючи його прибутки в мирний час. Це нагадує податок на надприбутки військових, який був запроваджений у США під час Другої світової війни.

Якщо частка процентних доходів у загальних доходах банків перевищує 50%, і держава дозволяє цим установам отримувати прибуток, то цілком зрозуміло, що вона має намір забрати певну частину цих доходів, щоб забезпечити захист самих банків від можливих загроз.

Щодо впровадження цього податку з ефектом заднього числа, ми вже обговорили цю тему. Проте, варто бути чесними: до середини поточного року не було зрозуміло, якими будуть прибутки банків і чи є підстави для введення підвищеної ставки.

Якби джерела цього доходу були звичайними, то навряд чи виникли б запитання щодо нього. Ми не маємо на увазі оподаткування тих, хто отримує більші заробітки — ми не є комуністами чи більшовиками. Джерела цього заробітку формуються внаслідок специфічних аномалій, що створюються самою державою, і тому вона має право на частку від цього доходу.

Перед ухваленням законопроєкту відбулася жвава дискусія: чи варто збільшувати військовий збір, який сплачуватимуть ті, хто вже платить податки, чи, можливо, підвищити ПДВ. Чому ж Верховна Рада врешті-решт обрала військовий збір, підвищення якого принесе менше додаткових надходжень, ніж збільшення ПДВ?

-- Вони принесли б приблизно співставні надходження: підвищення військового збору на 1 відсотковий пункт дасть близько 30 мільярдів гривень, а ПДВ - 45-46 мільярдів.

По-перше, щодо білого чи небілого бізнесу: всі податки в країні сплачує білий бізнес. І ПДВ також сплачує той, хто продає в білу. Якщо ти завозиш iPhone з-за кордону "в чорну", то ти не сплачуєш ПДВ. І тому питання про те, який з цих податків абсолютно білий достатньо маніпулятивне, бо і там, і там є чорна частина.

По-друге, податок на додану вартість має певні недоліки, зокрема безпосередній вплив на рівень інфляції. Натомість військовий збір може мати позитивний ефект на інфляційні процеси, оскільки він призводить до зменшення споживчих витрат.

Як у випадку першого, так і другого податку існують свої прихильники та противники. Критики підвищення ПДВ залишились непоміченими, оскільки цей податок не був прописаний у законодавстві.

Я особисто, безвідносно до своєї посади, прихильник підвищення ПДВ. Але це не означає, що ми обрали хибний варіант. Тому що і там, і там є плюси та мінуси.

На жаль, ця тема ще не завершена. Хочу навести цитату міністра фінансів, який підкреслив, що якщо між першим і другим читанням проекту державного бюджету на 2025 рік витрати суттєво зростуть, нам доведеться знову розглянути можливість підвищення саме податку на додану вартість. Це є частиною угоди з Міжнародним валютним фондом.

У вихідні Андрій Длігач, який є засновником Advanter Group, висловив думку, що, згідно з його оцінками, тіньова частина зарплат може збільшитися на 10 відсоткових пунктів через нове підвищення військового збору. Чи проводили ви аналогічні аналізи?

Я свідомо уникаю коментувати незвичайних людей.

Ми зараз дійсно серйозно розглядаємо питання: чи може підвищення податку для бізнесу на 3,5% (в процентних пунктах - ЕП) призвести до того, що підприємці почнуть ухилятися від сплати податків і перейти в тіньову економіку? Чи це справді те, про що варто говорити? І чому ті, хто вже 30 років виплачує зарплатні в «конвертах», не зробили кроку назустріч легалізації, незважаючи на ці 3,5% чи будь-які інші зміни?

Це цілком неприпустимі та підступні маніпуляції, які супроводжують будь-який податковий закон. Я маю досвід ухвалення непопулярних рішень у цій країні, і можу запевнити, що кожен закон супроводжується закликами про знищення бізнесу - як від ексцентричних особистостей, так і від шанованих громадян.

Мені здається, що ця дискусія аморальна, недоречна і така, яка шкодить не лише оподаткуванню, але й атмосфері у суспільстві та єдності.

Врешті-решт, чи замислювалися ви над тим, яким чином може збільшитися тінь?

Я вважав, що тінь не здатна на зростання.

Ще один варіант збільшення надходжень полягає в розширенні бази оподаткування, зокрема через процес детінізації економіки. У представленому законопроєкті, що передбачає зміни до бюджету на суму 500 мільярдів гривень, 100 мільярдів гривень заплановано отримати за рахунок перевиконання податкових надходжень. Як ви вже зазначали раніше, це можливо завдяки детінізації. Чи могли б ви детальніше пояснити, що саме лежить в основі цієї суми?

-- В першу чергу, мова йде про ПДВ. Тому я був прихильником його збільшення, бо це найефективніший податок. Якщо порівняти надходження від ПДВ за 8 місяців 2021 року з надходженнями за аналогічний період 2024 року, то вони зросли на 73%. Це значно перевищує інфляцію, а з урахуванням падіння економіки - це абсолютно нормальні цифри.

Податкова ефективність зросла на 14,2%, що є важливим показником для визначення суми сплаченого ПДВ у відношенні до обсягу оподатковуваних операцій. У 2021 році ефективність для алкогольних напоїв становила 5,1%, а наразі досягла 7%. Це означає, що в абсолютних числах ми маємо додаткові 1,2 мільярда гривень за вісім місяців поточного року. Водночас, продажі легальних алкогольних напоїв зросли на 28%.

На минулому тижні ми підтримали у Верховній Раді законопроєкт, що впроваджує гарантоване податкове зобов'язання для алкогольних виробництв, орієнтуючись на їхню виробничу потужність, а не на обсяги виготовленого спирту.

-- Ми в редакції прозвали це "податком на потужність".

-- Можливо, так і є. Цей законопроєкт повністю знищує тінь. Він буде діяти протягом п'яти років і повністю знищує так звану "форму другу", по якій вони так класно працювали всі 30 років.

З доходів від пального ми отримали 5,1 мільярда гривень, що становить зростання на 45% у порівнянні з 2023 роком. Що стосується грального бізнесу, то у 2021 році надходження склали 204 мільйони гривень, у 2022 році – 730,9 мільйона, а за перші вісім місяців 2023 року – 5,6 мільярда. На даний момент, за аналогічний період 2024 року, ця сума вже досягла 11,7 мільярда гривень, а тепер становить 13,5 мільярда. Це наочно ілюструє, яку ціну має "тіньова" економіка для держави.

У серпні 2024 року ми зафіксували зростання виторгу по РРО в ювелірному бізнесі на 67,8% у порівнянні з січнем 2024 року. Особливо вражаючі результати показали вендингові автомати – їх виторг зріс на 350%. Раніше ця категорія була практично непомітною.

Проте тіньова економіка охоплює не лише нелегальні бізнеси, але й державних службовців та представників правоохоронних органів, які живляться від цієї тіньової діяльності. Це система кланового управління, що формувалася протягом трьох десятиліть і фактично контролювала державні структури.

Ще одна важлива цифра - це доходи від продажу електроніки. З початку року цей сегмент показав зростання на 34%, а надходження ПДВ зросли на 157,7% у порівнянні з минулим роком. Ми провели слухання у комітеті, де були присутні представники мереж "Ябко", "Яблуко" та інших компаній. Вони серйозно зазначили: "Раніше ринок функціонував певним чином. Нам необхідна дорожня карта від держави, щоб зрозуміти, як рухатися далі."

Вони переконані, що діють вірно, однак їм необхідні певні перехідні етапи, щоб вести справи легально. І це вже на третьому році конфлікту.

-- Чи у вас є дані щодо розміру тіньової економіки в Україні?

Усі наведені дані є приблизними, тому їх слід сприймати з обережністю. На початку року ми оцінювали, що тіньова економіка складає близько 500 мільярдів гривень. Після проведених досліджень ця цифра зменшилася до приблизно 420-430 мільярдів гривень. Ми вважаємо, що близько половини економічної активності перебуває в тіні, проте в окремих секторах, таких як торгівля, цей показник може сягати 60-70%.

-- Тобто забезпечити додаткові доходи бюджету на 500 мільярдів гривень можна було б, поборовши тінь?

Безумовно, як і з корупцією, позбутися тіні не можна за один день. Тому вважаю, що отримані 100 мільярдів гривень від легалізації – це надзвичайно значна сума.

-- Тінь на ринку тютюну, за даними Kantar, за рік скоротилася з 25,7% до 14,6%. Проте вона досі залишається доволі високою. Раніше також спостерігалися скорочення частки тіні, але згодом вона виростала. Що заважає побороти схеми на цьому ринку раз і назавжди?

На даний момент на цьому ринку ми спостерігаємо аналогічну ситуацію, яка відбулася у 2022 році з відомою фабрикою у Жовтих Водах. Там, без перебільшення, відбувалися справжні бойові дії: були привезені тітушки, які протистояли Національній поліції. В результаті, обладнання було демонтовано, і фабрика припинила своє існування. Те ж саме зараз відбувається з львівською фабрикою, що нагадує ситуацію в Жовтих Водах.

Наше завдання полягає в тому, щоб довести справу до кінця. Президент має чітку позицію з цього питання. Я хочу звернутися до тих правоохоронців, які сподіваються уникнути відповідальності або затягнути розслідування кримінальних справ: вам це не вдасться. Якщо такі дії продовжуватимуться, ми будемо змушені вжити необхідних заходів щодо відповідних посадових осіб і правоохоронців.

Окрім того, у згаданої фабрики закінчується термін ліцензії 30 жовтня. Тому, на мою думку, ми впевнено зможемо вирішити цю ситуацію.

-- Правоохоронці, про яких ви говорили, - це Бюро економічної безпеки?

Протягом перших чотирьох місяців року я відкрито висловлював подяку БЕБ за їхні дії, адже вони справді зупинили роботу кількох фабрик. І ця фабрика також потрапила під їх контроль. Проте те, що сталося у вересні, викликало у мене справжнє здивування. Мабуть, у самій організації БЕБ також триває певна внутрішня боротьба.

Напередодні парламент ухвалив законопроєкт, що стосується оновлення БЕБ. Коли ж новий орган може розпочати свою діяльність?

В даний час формується комісія при Кабінеті Міністрів. Я впевнений, що на початку наступного року ми вже матимемо нового голову.

Однак необхідно провести переатестацію всіх співробітників.

Отже, у нього є 18 місяців для того, щоб здійснити переатестацію всіх співробітників.

-- Тобто, оновлений орган запрацює десь 2026 року?

Це ілюзія вважати, що щось можна здійснити всього за один день. Я сам так думав у 2019 році. На жаль, це неможливо. Якщо хтось обіцяє вам виконати завдання за один день, знайте — це шахрайство.

Чому БЕБ не зміг запуститися з першої спроби?

Досить просте пояснення: ключові люди мають вирішальне значення. На пост голови призначили чинного податкового міліціонера. Він перевів усіх податкових міліціонерів до БЕБ, де змінили лише назву, залишившись при цьому такими ж, якими були раніше.

До речі, коли цей конкурс проводився, я публічно закликав: головне не призначити колишніх.

Ви говорили про індустрію азартних ігор. Незважаючи на процеси легалізації, державні органи досі не мають повного уявлення про всю галузь. Чому досі не функціонує система моніторингу?

На мою думку, існує блокування з боку комісії, яку ми самі створили. Цю систему планувалося запустити ще влітку 2022 року. У них є безліч причин, чому це не було реалізовано. Вони стверджують, що Мінфін не виділяв кошти, тоді як Мінфін запевняє, що фінансування було надано.

Мені абсолютно незрозуміло, чому ми повинні обговорювати ці питання та вислуховувати це. Є керівник, є колектив, є завдання. Якщо ти не справляєшся, просто напиши заяву і йди. І все.

В цьому зацікавлені організатори азартних ігор, це правда. Саме тому в парламенті вже готовий до другого читання законопроєкт про ліквідацію комісії. Я думаю, що ми найближчими тижнями його рекомендуємо до зали. Буде просто агенція, де буде мінімум бюрократії і не буде жодних можливостей не запустити систему онлайн-моніторингу.

-- Напередодні Рада проголосувала за законопроєкт щодо перезавантаження митниці. Коли ми можемо побачити перезавантажену митницю і чи планується таке перезавантаження щодо податкової?

Ми чекаємо на підпис президента щодо митних питань. Після отримання підпису, процес піде за аналогічним алгоритмом, як і в випадку з БЕБ: у першому кварталі наступного року планується новий керівник, а далі — 18 місяців для переатестації. Переатестація не торкнеться всіх митників, а стосуватиметься лише керівного складу.

Щодо податкової системи, то в нас уже розроблений відповідний законопроєкт. Наразі ми працюємо над залученням міжнародних партнерів до участі в комісії, оскільки впевнені, що керівник податкової служби повинен обиратися через конкурс з залученням міжнародних експертів, це беззаперечно.

Однак, у податковій системі вже розпочато процес перезавантаження та реформування. На початку 2022 року було введено новий принцип: якщо працівника спіймають на хабарництві або іншому правопорушенні, то вся його керівна ланка по вертикалі змушена піти у відставку. Такий підхід не спостерігається в жодній іншій установі, а в податковій службі він вже реалізований.

В податковій відсутня системна корупція, коли знизу потоки йдуть догори. Вона передбачає, що керівництво завжди покриває тих, хто здійснює безпосередню корупцію.