Заборона на приватизацію житлової власності в Україні: коли вступлять в силу нововведення та хто отримає особливі привілеї.

Чому заборонено приватизувати житло, яке було надане державою?

Нардеп нагадала, що Верховна Рада схвалила законопроект, який передбачає, зокрема і скасування можливості приватизувати державне житло, 13 січня 2026 року.

Цей документ називається "Основи житлової політики" і його основна мета полягає в тому, щоб:

За словами Шуляк, одна з його норм має на увазі скасування можливості приватизації житла, яке громадяни отримали від держави.

Вона зазначила, що цей крок є важливим для формування державного житлового фонду, що перебуває у власності самої держави та місцевих органів влади.

"Ми змогли анулювати діючий Житловий кодекс, оскільки він вже багато років не відповідав сучасним вимогам. Цей кодекс був розроблений у 80-х роках минулого століття в умовах планової економіки, а не ринкової," - підкреслила депутат.

Вона зазначила, що "житло, яке держава надавала громадянам, котрі перебували у черзі на покращення житлових умов, залишалося у власності держави або комунальних органів".

Отже, "у держави на рахунку знаходився досить великий обсяг житлової нерухомості".

"Проте, внаслідок процесу приватизації, який передбачав передачу державних квартир у приватну власність осіб, що тривалий час проживали в них на основі ордерів, державний житловий фонд виявився фактично повністю вичерпаним," - зазначила політик.

Шуляк повідомила, що заборона приватизації житла, отриманого від держави, вступить у силу через рік після завершення воєнного стану.

При цьому громадянам, які вже приватизували свої квартири, не потрібно узаконювати право власності знову.

Нардеп нагадала, що основна хвиля приватизації відбувалася у 90-тих роках. Тоді житло, яке люди отримували від держави у порядку черги (як громадяни, що потребують поліпшення житлових умов), переходило до них у приватну власність.

"Це право є святим і недоторканим," - підкреслила Шуляк.

Водночас вона підкреслила, що в умовах нинішньої ситуації у людей виникає непорозуміння, пов'язане з недостатнім усвідомленням концепції приватизації, а також ролі державного та комунального житла.

Відповідно до наявних даних з політичних джерел, немає необхідності приватизувати житло, яке вже належить громадянам на основі:

Отже, приватизація охоплює лише ті об'єкти, які раніше належали державі або місцевим громадам.

"Сьогодні ми спостерігаємо за спекуляціями на кшталт: 'усе житло необхідно терміново приватизувати, інакше держава його забере у вас'. Це абсолютний абсурд, адже приватизація є актуальною лише в тих випадках, коли ви не купували житло, а отримали його від держави раніше", - зазначила Шуляк.

Вона зазначила, що "необхідність приватизації житла, яке ви здобули через угоду купівлі-продажу, дарування, спадщину або яке вже давно було приватизовано, відпадає".

"Це вже належить вам. Приватизація можлива лише для житла, яке було надане державою на основі ордеру," - підкреслила Шуляк.

На думку народного депутата, "створення державного та комунального житлового фондів є необхідною умовою для розробки ефективної житлової політики".

"Оскільки відсутність житла у державному балансі ускладнює надання допомоги тим, хто потребує кращих житлових умов, але не має змоги придбати їх навіть на пільгових умовах", - зазначила народний депутат.

Вона зазначила, що мова йде про нерухомість, яка матиме можливість:

Шуляк повідомила також, що через те, що житловий фонд було спустошено внаслідок приватизації 90-тих, громадяни, які досі десятиліттями стоять у квартирних чергах, не можуть отримати обіцяне житло.

"Його немає з чого видавати. І ті кілька сотень квартир, що видаються з року в рік, одразу приватизуються. Що ще більше обмежує можливості держави надавати його надалі", - зауважила фахівець.

За висловлюванням Шуляк, існує ще один розповсюджений міф, який "зародився в результаті приватизації 90-х років", а саме те, що "держава має обов'язок забезпечити кожного свого громадянина житлом у власність".

"Проте ситуація зовсім інша. В Європейському Союзі використовуються зовсім інші алгоритми", - зазначила депутат.

Вона зазначила, що замість передачі квартир у приватну власність як загальної державної гарантії, було створено можливість доступу до житла через:

"Всі вони закладені у нове українське житлове законодавство - закон №4751-IХ, остаточно ухвалений у січні цього року і вже підписаний президентом", - наголосила Шуляк.

Депутат визнала, що жодна заборона подібного характеру не повинна вводитися без попередження і несподівано.

Ось чому в затвердженому законопроєкті чітко зазначено, що процедура скасування можливості приватизації не відбудеться раптово.

Отже, всі бажаючі отримати у власність житло від держави, яке з різних причин ще не було приватизоване, можуть без проблем скористатися цією можливістю вже зараз. Варто пам'ятати, що обмеження на приватизацію набуде чинності лише через рік після закінчення воєнного стану.

"Якщо ви хочете здійснити приватизацію, будь ласка, робіть це. На даний момент ніхто не має обмежень у цьому праві. Це право захищене законодавством. У вас ще є достатньо часу для приватизації житла. Саме з цією метою ми включили положення про відстрочку скасування приватизації в цей закон", - підкреслила Шуляк.

Разом із цим вона підкреслила, що "тепер практично ніхто не мешкає в квартирах, які були виділені державою та не приватизовані".

"Можливо, поодинокі випадки є. Але мені складно уявити родину, яка відстояла 20 років у черзі, отримала квартиру на підставі ордеру та не оформила право власності на неї через приватизацію", - поділилась народний обранець.

Саме тому, за її словами, "у цьому сегменті заборона приватизації майже не відчується" (оскільки "все, що можна було приватизувати, вже давно приватизовано").

"Про жодну необхідність повторно щось приватизовувати не йдеться - приватизація житла це раз і назавжди", - додала спеціаліст.

Шуляк розповіла, що заборона приватизації відчуватиметься більш суттєво у сегменті службового житла.

"Вона зазначила, що такі квартири в даний час активно отримують і приватизують."

Нардеп наголосила, що зараз приватизація службового житла є одним з інструментів роздержавлення. Адже внаслідок цього громадяни, які по службі можуть претендувати на житло, не мають жодних шансів його отримати.

Мова йде, наприклад, про медиків або педагогів, які вирушають на роботу в райони, що не знаходяться поряд з їхнім місцем проживання.

Шуляк зазначила, що нерідко трапляється, коли люди відмовляються від подібної роботи через відсутність житла в місцевості, де розташоване робоче місце.

"Натомість ті, у кого немає гострої житлової потреби, у зв'язку з трудовими обов'язками службове житло отримують, переводять - так би мовити, "розслужбовлюють" - у загальний житловий фонд і приватизовують", - додала нардеп.

Вона вказала на розподіл службового житла в академії МВС, яке надається суддям та їхнім асистентам (які вже володіють кількома об'єктами нерухомості), а також на продаж житла, отриманого від держави та приватизованого.

"Для вирішення цієї проблеми нове житлове законодавство відмінило можливість приватизації державного житла. Це дозволить службовому житлу знову виконувати свою основну функцію – надавати тимчасове житло за орендну плату," – зазначила Шуляк.

Насамкінець народний депутат повідомила, що виключенням з цього правила є чотири категорії громадян.

Вони й далі матимуть можливість отримувати житло у власність від держави.

Шуляк зазначила, що мова йде про: